ЗАТВЕРДЖУЮ
Декан медичного факультету №2
____________ доц. Сидоренко П.І.
«_____» _______________ 2018 р.
Тематичний план практичних занять
з дисципліни «Латинська мова та медична термінологія»
для студентів І курсу медичного факультету
на осінній семестр 2018-2019 навчального року
№ з/п теми |
НАЗВА ТЕМИ
|
К-ть годин |
1. |
Фонетика. Алфавіт. Класифікація голосних і приголосних. Дифтонги. Диграфи. Буквосполучення. |
2 |
2. |
Фонетика. Довгота і короткість. Наголос. Грецький алфавіт. Класифікація голосних і приголосних. Дифтонги. Наголос |
2 |
3. |
Поняття «науковий термін». Морфологічна і синтаксична структура дво- і кількаслівного анатомічного терміна з різними типами означень. Система латинського іменника. Словникова форма. Граматичні категорії. Неузгоджене означення. |
2 |
4. |
Іменники І відміни. Іменники І грецької відміни. Лексика. Вирази. Найбільш вживані прийменники з Acc. i Abl. |
2 |
5. |
Іменники ІІ відміни чоловічого і середнього роду. Лексика: сталі вирази, суфікси. Іменники ІІ грецької відміни в анатомо-гістологічній термінології. |
2 |
6. |
Граматичні категорії прикметника, поділ на групи. Родові закінчення, визначення основи. Системне вивчення прикметників 1 групи. Узгоджене означення. Прикметники в грецькій мові (azygos). |
2 |
7. |
Іменники ІІІ відміни. Знаходження основи, типи, парадигми всіх родів типи відмінювання. Приголосний тип. Чоловічий рід. Винятки. Лексика. Сталі вирази. |
2 |
8. |
Мішаний тип. Іменники жіночого роду ІІІ відміни. Винятки щодо роду. Лексика. Сталі вирази. |
2 |
9. |
Голосний тип. Іменники середнього роду. Винятки. Лексика. Сталі вирази |
2 |
10. |
Особливості відмінювання іменників грецького походження на “sis”, а також латинських слів типу febris і інші. Іменники ІІІ-ої грецької відміни. Особливості відмінювання деяких слів середнього роду на - ma etc. Лексика. Сталі вирази. |
3 |
11. |
Прикметники ІІ групи. Лексика. Сталі вирази. Узгодження з іменниками І, ІІ, ІІІ відміни. Використання прикметників грецького походження в анатомічній термінології. Словотвір. Лексика. Сталі вирази. |
3 |
12. |
Система латинського дієслова. Граматичні категорії. Словникова форма. Словотвір. Система грецького дієслова. Терміноелементи, що походять від основ дієслів грецького походження. Лексика. Сталі вирази. |
3 |
13. |
Дієприкметники теперішнього часу активного стану. Лексика. Вживання в анатомічній термінології. Дієприкметники минулого часу пасивної форми. Лексика. Суфікси. Сталі вирази. |
3 |
14. |
Вивчення іменників IV – V відміни. Винятки. Лексика. Сталі вирази. Утворення іменників четвертої відміни від основи супіна. Змістовий контроль модуля. Лексика. |
2 |
15. |
Ступені порівняння прикметників в медичній термінології. Система латинського прислівника. Ступені порівняння прислівників. Використання грецьких префіксів у анатомічній термінології. Лексика. Сталі вирази. |
2 |
16. |
Система латинського займенника. Загальна характеристика числівників. Кількісні та порядкові числівники. Використання займенників і прийменників та числівників у ролі префіксів. |
2 |
17. |
Фармацевтичні частотні відрізки в назвах препаратів, які вказують на хімічний склад препарату; анатомічного, фізіологічного і фармакологічного характеру. |
1 |
18. |
Фармацевтичні частотні відрізки в назвах препаратів, які вказують на терапевтичний ефект (анальгетики, антипіретики, спазмолітики, серцево-судинні, ферментні препарати). |
1 |
19. |
Загальна характеристика ботанічної номенклатури. Суфікси і фармацевтичні частотні відрізки, що вказують на алкалоїди і глікозиди. Фармацевтичні частотні відрізки в назвах препаратів, які вказують на вітаміни; гормональні засоби; седативні засоби. |
2 |
20. |
Хімічна номенклатура. Назви хімічних елементів та сполук: назви кислот, солей, оксидів, основ, складних ефірів, номенклатура органічної хімії тощо. |
2 |
21. |
Дієслово в рецептурі. Наказовий спосіб. Дійсний спосіб теперішнього часу активного і пасивного стану. Умовний спосіб в рецептурі в рецептурі. Дієслово fio, fieri. Сталі рецептурні вирази з дієсловами. Рецепт. Структура рецепта. Граматична структура рецептурної фрази. Оформлення латинської частини рецепта. Моделі рецептурних приписів: розгорнуті і скорочені приписи рецептів. |
1 |
22. |
Латинська номенклатура лікарських форм. Додаткові написи в рецептах. Деякі відомості про займенники, що вживаються в рецептах. Скорочення в рецептах та читання скорочень. Виписування рецептів на тверді лікарські форми. |
1 |
23. |
Виписування рецептів на м'які лікарські форми. |
2 |
24. |
Виписування рецептів на рідкі лікарські форми. Узагальнення матеріалу самостійної роботи. |
2 |
25. |
Поняття «клінічний термін». Однослівні та багатослівні терміни. Структура термінів-композитів латинською та українською мовою. |
2 |
26. |
Словотвір. Латинські прийменники в ролі префіксів. Латинські числівники в ролі префіксів. |
2 |
27. |
Словотвір. Грецькі префікси. Грецькі числівники в ролі префіксів. Словотворення за допомогою суфіксів |
2 |
28. |
Аналіз термінів-композитів за заданими морфемами. Кінцеві терміноелементи. Частотні грецькі форманти у клінічній термінології. |
2 |
29. |
Аналіз термінів-композитів за заданими морфемами у терапії та діагностиці. Кінцеві терміноелементи. |
2 |
30. |
Аналіз термінів-композитів за заданими морфемами. |
2 |
31. |
Утворення термінів назв патологічних станів діагностики, характеристик обстеження хворого латинською та українською мовами. |
3 |
32. |
Переклад латинською мовою діагнозів основних галузей медицини. |
3 |
Підсумковий контроль |
4 |
|
Всього |
70 |
Тематичний план практичних занять
з дисципліни «Латинська мова та медична термінологія»
для студентів ІІ курсу медичного факультету спеціальності 222 «Медицина»
(які попередньо здобули освітньо-кваліфікаційний рівень «молодший спеціаліст» за спеціальністю 5.12010101 «лікувальна справа» та 5.12010102 «сестринська справа»)
на осінній семестр 2018-2019 навчального року
№ з/п теми |
НАЗВА ТЕМИ
|
К-ть годин |
1. |
Фонетика. Алфавіт. Класифікація голосних і приголосних. Дифтонги. Диграфи. Буквосполучення. |
2 |
2. |
Фонетика. Довгота і короткість. Наголос. Грецький алфавіт. Класифікація голосних і приголосних. Дифтонги. Наголос |
2 |
3. |
Поняття «науковий термін». Морфологічна і синтаксична структура дво- і кількаслівного анатомічного терміна з різними типами означень. Система латинського іменника. Словникова форма. Граматичні категорії. Неузгоджене означення. |
2 |
4. |
Іменники І відміни. Іменники І грецької відміни. Лексика. Вирази. Найбільш вживані прийменники з Acc. i Abl. |
2 |
5. |
Іменники ІІ відміни чоловічого і середнього роду. Лексика: сталі вирази, суфікси. Іменники ІІ грецької відміни в анатомо-гістологічній термінології. |
2 |
6. |
Граматичні категорії прикметника, поділ на групи. Родові закінчення, визначення основи. Системне вивчення прикметників 1 групи. Узгоджене означення. Прикметники в грецькій мові (azygos). |
2 |
7. |
Іменники ІІІ відміни. Знаходження основи, типи, парадигми всіх родів типи відмінювання. Приголосний тип. Чоловічий рід. Винятки. Лексика. Сталі вирази. |
2 |
8. |
Мішаний тип. Іменники жіночого роду ІІІ відміни. Винятки щодо роду. Лексика. Сталі вирази. |
2 |
9. |
Голосний тип. Іменники середнього роду. Винятки. Лексика. Сталі вирази |
2 |
10. |
Особливості відмінювання іменників грецького походження на “sis”, а також латинських слів типу febris і інші. Іменники ІІІ-ої грецької відміни. Особливості відмінювання деяких слів середнього роду на - ma etc. Лексика. Сталі вирази. |
3 |
11. |
Прикметники ІІ групи. Лексика. Сталі вирази. Узгодження з іменниками І, ІІ, ІІІ відміни. Використання прикметників грецького походження в анатомічній термінології. Словотвір. Лексика. Сталі вирази. |
3 |
12. |
Система латинського дієслова. Граматичні категорії. Словникова форма. Словотвір. Система грецького дієслова. Терміноелементи, що походять від основ дієслів грецького походження. Лексика. Сталі вирази. |
3 |
13. |
Дієприкметники теперішнього часу активного стану. Лексика. Вживання в анатомічній термінології. Дієприкметники минулого часу пасивної форми. Лексика. Суфікси. Сталі вирази. |
3 |
14. |
Вивчення іменників IV – V відміни. Винятки. Лексика. Сталі вирази. Утворення іменників четвертої відміни від основи супіна. Змістовий контроль модуля. |
2 |
15. |
Ступені порівняння прикметників в медичній термінології. Система латинського прислівника. Ступені порівняння прислівників. Використання грецьких префіксів у анатомічній термінології. Лексика. Сталі вирази. |
2 |
16. |
Система латинського займенника. Загальна характеристика числівників. Кількісні та порядкові числівники. Використання займенників і прийменників та числівників у ролі префіксів |
2 |
17. |
Фармацевтичні частотні відрізки в назвах препаратів, які вказують на хімічний склад препарату; анатомічного, фізіологічного і фармакологічного характеру. |
1 |
18. |
Фармацевтичні частотні відрізки в назвах препаратів, які вказують на терапевтичний ефект (анальгетики, антипіретики, спазмолітики, серцево-судинні, ферментні препарати). |
1 |
19. |
Загальна характеристика ботанічної номенклатури. Суфікси і фармацевтичні частотні відрізки, що вказують на алкалоїди і глікозиди. Фармацевтичні частотні відрізки в назвах препаратів, які вказують на вітаміни; гормональні засоби; седативні засоби. |
2 |
20. |
Хімічна номенклатура. Назви хімічних елементів та сполук: назви кислот, солей, оксидів, основ, складних ефірів, номенклатура органічної хімії тощо. |
2 |
21. |
Дієслово в рецептурі. Наказовий спосіб. Дійсний спосіб теперішнього часу активного і пасивного стану. Умовний спосіб в рецептурі в рецептурі. Дієслово fio, fieri. Сталі рецептурні вирази з дієсловами. Рецепт. Структура рецепта. Граматична структура рецептурної фрази. Оформлення латинської частини рецепта. Моделі рецептурних приписів: розгорнуті і скорочені приписи рецептів. |
1 |
22. |
Латинська номенклатура лікарських форм. Додаткові написи в рецептах. Деякі відомості про займенники, що вживаються в рецептах. Скорочення в рецептах та читання скорочень. Виписування рецептів на тверді лікарські форми. |
1 |
23. |
Виписування рецептів на м'які лікарські форми. |
2 |
24. |
Виписування рецептів на рідкі лікарські форми. Узагальнення матеріалу самостійної роботи. |
2 |
25. |
Поняття «клінічний термін». Однослівні та багатослівні терміни. Структура термінів-композитів латинською та українською мовою. |
2 |
26. |
Словотвір. Латинські прийменники в ролі префіксів. Латинські числівники в ролі префіксів. |
2 |
27. |
Словотвір. Грецькі префікси. Грецькі числівники в ролі префіксів. Словотворення за допомогою суфіксів |
2 |
28. |
Аналіз термінів-композитів за заданими морфемами. Кінцеві терміноелементи. Частотні грецькі форманти у клінічній термінології. |
2 |
29. |
Аналіз термінів-композитів за заданими морфемами у терапії та діагностиці. Кінцеві терміноелементи. |
2 |
30. |
Аналіз термінів-композитів за заданими морфемами. |
2 |
31. |
Утворення термінів назв патологічних станів діагностики, характеристик обстеження хворого латинською та українською мовами. |
3 |
32. |
Переклад латинською мовою діагнозів основних галузей медицини. |
3 |
Підсумковий контроль |
4 |
|
Всього |
70 |
Перелік питань до підсумкового контролю
- написання букв алфавіту;
- передача дифтонгів;
- передача грецьких диграфів;
- буквосполучення;
- читання лексичного матеріалу;
- назвати кількість відмін в латинській мові;
- визначення відміни;
- знаходження основи;
- словникова форма;
- переклад латинською мовою двослівних анатомо-гістологічних термінів з лексикою різних відмін;
- анатомо-гістологічні терміни на неузгоджене означення;
- анатомо-гістологічні терміни на узгоджене означення;
- структура термінів з неузгодженим і узгодженим означенням;
- парадигма 1 відміни, родові закінчення. Винятки;
- написати в словниковій формі 10 іменників І відміни, визначити їх основу, записати в Nom. sing., Gen.sing, Nom. i Gen. plur.;
- прийменники in, sub, cum, ad з іменниками І відміни. Вирази з ними;
- парадигма іменників ІІ відміни, родові закінчення, винятки;
- утворення термінів по типу неузгодженого означення з іменниками І – ІІ відміни;
- вирази з прийменниками ІI відміни – in, sub, cum, ad;
- переклад латинською мовою дво- трьохслівних термінів з узгодженим і неузгодженим означенням;
- прикметники 1 групи, родові закінчення, узгодження з іменниками І – ІІ відміни;
- переклад латинською мовою анатомо – гістологічних термінів;
- закінчення Nom. sing., Gen.sing, Nom. i Gen. plur іменників і прикметників І – ІІ відміни;
- визначення іменників ІІІ відміни, знаходження основи; поділ на типи, сталі вирази;
- особливості закінчень приголосного типу. Сталі вирази;
- особливості закінчень голосного типу. Сталі вирази;
- особливості закінчень мішаного типу. Сталі вирази;
- закінчення іменників чоловічого роду. Винятки. Вживання в термінах . Сталі вирази;
- закінчення іменників жіночого роду. Винятки. Вживання в термінах . Сталі вирази;
- закінчення іменників середнього роду. Винятки. Вживання в термінах . Сталі вирази;
- іменники грецького походження середнього роду на “ma” , жіночого роду на “sis”. Вживання в термінах;
- закінчення Nom. sing., Gen.sing, Nom. i Gen. plur іменників і прикметників ІІІ відміни;
- Прикметники ІІІ відміни. Узгодження з іменниками І – ІІІ відміни. Сталі вирази. Вживання в термінах;
- дієприкметники теперішнього часу активної форми. Сталі вирази. Вживання в термінах;
- іменники ІV – V відміни. Винятки. Сталі вирази. Вживання в термінах.
- утворення наказового способу;
- Ступені порівняння прикметників. Сталі вирази. Вживання в термінах.
- утворення дійсного і умовного способу; дієслово fieri в рецепті;
- утворення назв кислот, солей, ефірів, складних ефірів;
- фармацевтичні частотні відрізки в назвах препаратів;
- граматична структура рецептурної фрази;
- правила виписування рецептів;
- назва рослин в номенклатурі лікарської сировини;
- структура рецепта;
- додаткові написи в рецептах;
- оформлення латинської частини рецепта на тверді лікарські форми;
- оформлення латинської частини рецепта на м’які лікарські форми;
- оформлення латинської частини рецепта на рідкі лікарські форми;
- рецептурні скорочення;
- знати лексику греко-латинських еквівалентів І – V відміни;
- вміти аналізувати та конструювати терміни-композити за заданими інформативними морфемами та терміноелементами;
- види клінічних термінів:
- латинські прийменники в ролі префіксів;
- грецькі префікси;
- важливіші суфікси назв хвороб запального, незапального та пухлинного характеру;
- переклад латинською мовою деяких діагнозів деяких розділів медицини: психологія, психіатрія та наркологія, терапія, хірургія та інші.