Вложения:
ФайлОписаниеРазмер файла:
Скачать этот файл (ВОПРОСЫ ДЛЯ ЗАЧЕТА ПО ДИСЦИПЛИНЕ.docx)ВОПРОСЫ ДЛЯ ЗАЧЕТА ПО ДИСЦИПЛИНЕ.docx 12 Кб
Скачать этот файл (ММФ тем план філософія.docx)THEMATIC PLAN OF LECTURES ON DISCIPLINE "PHILOSOPHY" 18 Кб

Структурний план навчальної дисципліни «Філософія»

 

 

Модулі, змістові модулі, теми

Кількість годин

Усього

У тому числі

лекц

семін

СРС

Тема 1. Предмет філософії. Філософія та світогляд.

Філософія та світогляд. Компонентна структура світогляду: картина світу, переконання, світоглядні почуття, цінності та ідеали, життєві принципи. Рівнева структура світогляду: світовідчуття, світосприйняття і світорозуміння. Історичні типи світогляду: міфологія, релігія, філософія. Міфологія: синкретизм, абсолютний космологізм, антропо- і соціоморфізм, політеїзм, магія, оберненість в минуле. Міф і традиція. Міф і релігія. Подвоєння світу. Монотеїзм – феномен релігійної віри. Релігійні культи і богослужіння, світоглядні функції. Філософія як теоретична форма світогляду. Філософія і релігія.Предмет філософії. Філософія як дослідження світоглядних проблем засобами раціонального мислення. Специфіка філософських проблем. Структура філософських знань. Основні питання філософії. Плюралізм філософського знання. Проблема діалогу різних філософських напрямів і шкіл. Філософія і наука.Філософія в системі духовної культури. Основні функції філософії: світоглядна, пізнавальна, методологічна, аксіологічна, соціально-практична та ін. Соціальна спрямованість філософського знання. Людиновимірна сутність філософії. Загальнолюдські цінності у філософії. Людина як найвища цінність. Філософія і гуманізм. Загальноцивілізаційне і національне у філософії. Призначення філософії. Гуманітарна сутність філософії.

10

1

3

6

Тема 2. Філософія Стародавнього світу

Культурно-історичні передумови виникнення філософії. Предмет історії філософії. Основні етапи розвитку філософії. Особливості східної та західної філософії. Передумови виникнення філософії у Стародавній Індії. Велична та епічна література про людину, її походження та існування. Ортодоксальні та неортодоксальні школи Індії: джайнізм, чарвака-локаята, буддизм. Зародження філософії у Стародавньому Китаї. Конфуціанство та даосизм. Основні етапи розвитку античної філософії. Своєрідність філософії Стародавньої Греції. Космоцентризм ранньої грецької (досократичної) філософії. Вчення про субстанцію (Мілетська школа). Вчення про  рух і спокій ( Геракліт, Елейська школа). Піфагорійський союз про  числову структуру космосу. Поворот античної філософії до людини (софісти, Сократ). Античний атомізм про людину як мікрокосм (Демокрит). Філософія Платона: вчення про буття (ідеї, їх співвідношення зі світом речей), людину, пізнання  та ідеальну державу. Філософія Аристотеля: критика «концепції ідей» Платона, вчення про буття (матерію і форму, чотири причини), сутність людини і держави, природу пізнання. Аристотель як систематизатор античної філософії. Філософія епохи еллінізму: епікуреїзм, стоїцизм, скептицизм. Римська антична філософія. Неоплатонізм.

8

1

3

4

Тема 3. Філософія Середньовіччя та доби Відродження

Розвиток християнства у Західній Європі. Апологетика, патристика. Філософські погляди Августина Аврелія. Теологічна  концепція прогресу. Схоластика. Суперечка про природу понять: реалізм і номіналізм. Особливості західноєвропейської та східноєвропейської релігійної філософії. Мусульманська та іудейська культура і філософія (М.Маймонід, Авіценна, Аверроес). Вчення Фоми Аквінського про єдність душі і тіла, про двоїстість істоти, про співвідношення релігії, філософії і науки. Філософія Відродження. Гуманізм та антропоцентризм. Натурфілософія Відродження: пантеїзм; повернення до первісного розуміння сутності діалектики. Геліоцентризм і вчення про нескінченість Всесвіту (М.Коперник, М.Кузанський, Дж.Бруно, Г.Галілей, І.Кеплер). Реформація, її ідеї (Т.Мюнцер, М.Лютер, Ж.Кальвін). Соціальна філософія (Н.Макіавеллі). Утопічні вчення Т.Мора та Т.Кампанелли.

8

1

3

4

Тема 4. Філософія Нового часу та класична німецька філософія. Криза раціоналістичного мислення

Наукова революція XVII ст. (І.Ньютон). Новоєвропейська програма побудови філософії науки: методологічне протистояння емпірико-індуктивної (Ф.Бекон, Д.Локк, Дж.Берклі, Д.Юм) і раціонально-дедуктивної методології (Р.Декарт, Б.Спіноза, Г.Лейбніц). Створення механічно-матеріалістичної картини світу. Розмаїття онтологічних концепцій XVІІ-XVIII ст. (монізм, дуалізм, плюралізм). Субстанція і психофізична проблема (Р.Декарт і Б.Спіноза). Суб’єктивний ідеалізм і соліпсизм (Дж.Берклі, Д.Юм). Специфіка німецької класичної філософії та її вплив на розвиток філософської думки ХІХ-ХХ ст. Трансцендентальна філософія І.Канта, її ключові проблеми та варіанти, їх вирішення ( проблема пізнаваності світу,  можливості знань, антимонії розуму та ін.). Кантівське розв’язання проблеми свободи і необхідності у принципі автономії волі. Г.Гегель, його філософська система та метод. Антропологічний матеріалізм і критика релігії Л.Фейєрбахом. Криза раціоналістичного мислення. Німецька класична філософія і сучасне бачення світу. Особливості марксистської філософії, її цілі і положення. Діалектико-матеріалістичний метод.

10

1

3

6

Тема 5. Історія філософії України

Становлення й розвиток світогляду слов’ян: давньослов’янська міфологія, запровадження християнства. Філософія Київської Русі (Ілларіон, Володимир Мономах, Кирило Туровський, «Повість минулих літ»). Філософська думка періоду етнокультурної катастрофи. Становлення філософії українського духу в Києво-Могилянській академії. Г.С.Сковорода – фундатор філософії українського кордо-центризму. Український романтизм (М.Гоголь, М.Костомаров, П.Куліш та ін.). Кирило-Мефодієвське товариство. Філософські ідеї Т.Шевченка. Академічна філософія (С.Гогоцький, П.Юркевич, В.Лесевич, О.Гіляров та ін.). Соціально-філософські погляди Л.Українки, П.Грабовського, М.Коцюбинського, М.Драгоманова, І.Франка, В.Антоновича, М.Грушевського. Теорія ноосферогенезу у В.Вернадського. Український космізм (С.Подолинський, Н.Холодний). Філософія України в радянський період. Розробка філософських проблем у сучасній Україні.

10

1

3

6

Тема 6. Онтологія.

Філософський зміст проблеми буття. Буття та небуття. Становлення категорії «буття» в історії філософії, зокрема у філософії ХХ ст. (марксизм, феноменологія, екзистенціалізм, неотомізм, аналітична філософія).Види і форми буття: матеріальне і духовне; природне, соціальне і соціоприродне (людське). Специфіка буття людини. Матеріальне буття. Еволюція філософських уявлень про матерію. Сучасна наука про будову, властивості, спосіб існування матерії. Проблема єдності світу та субстанції (монізм, дуалізм, плюралізм). Універсальні форми буття матерії: рух, простір, час. Рух як спосіб існування матерії, його внутрішня суперечність. Рух і розвиток. Форми руху матерії, їх якісна своєрідність і взаємозв’язок. Простір і час. Субстанційна і реляційна концепції простору і часу, особливості просторово-часової організації біологічної і соціальної форми руху матерії. Діалектика як концепція розвитку та методологія, загальний метод пізнання та діяльності. Основні історичні форми діалектики: антична діалектика, німецька ідеалістична (гегелівська) діалектика, матеріалістична (марксистська) діалектика. Форми діалектики в західній філософії ХХст.: негативна діалектика (Т.Адорно, Г.Маркузе), діалектична теологія (К.Барт, П.Тілліх). Критика діалектики К.Поппером. Метафізика, софістика, еклектика як альтернативи діалектики. Структура діалектики як теорії: принципи, закони, категорії. Діалектика та синергетика. Принцип загального взаємозв’язку, види зв’язків. Суперечливість розвитку та проблема джерел розвитку, діалектика та логічні суперечності. Діалектика кількісних та якісних змін, заперечення заперечення. Специфіка прояву законів діалектики в природі, суспільстві, свідомості людини. Об’єктивна та суб’єктивна діалектика. Діалектика та догматичне мислення. Категорії діалектики, їх природа, особливості, співвідношення з принципами та законами діалектики. Співвідносні (парні) категорії, їх зміст та класифікація. Категорії універсальних зв’язків буття: одиничне, загальне та особливе; явище та сутність. Структурні зв’язки буття: частина та ціле; форма та зміст; система, елемент, структура. Зв’язки детермінації: сутність та явлення, причина та наслідок: необхідність та випадковість; можливість та дійсність.

10

1

3

6

Тема 7. Свідомість як філософська проблема

Духовне буття: знаково-символічна форма буття духа. Проблема свідомості в філософії, релігії та психології (неотомізм, психоаналіз, біхевіоризм. вульгарний матеріалізм). Виникнення та еволюція свідомості: природні та соціально-історичні основи свідомості, трудова діяльність, спілкування, мова. Природа свідомості: відображення та його форми. Відображення та творчість. Ідеальність свідомості, її структура (компонентна та рівнева). Самосвідомість. Свідомість і психіка. Рівні психічного життя людини: несвідоме, підсвідоме, свідоме, надсвідоме. Інтуїція. Свідомість і мозок. Психофізіологічні аспекти свідомості. Індивідуальна, групова і суспільна свідомість. Проблема детермінації суспільної свідомості. Структура суспільної свідомості (рівні, форми, їх взаємодія). Психотерапія як різновид лікувальної діяльності.

8

1

3

4

Тема 8. Гносеологія

Пізнання як філософська проблема. Проблема визначеності меж пізнання людини. Сутність пізнання як специфічного відношення між людиною та світом. Суб’єкт і об’єкт пізнання, характер їх взаємодії. Об’єкт-суб’єктна та суб’єкт-суб’єктна пізнавальні ситуації. Пізнаваність людиною світу і самої себе. Свідомість та пізнання. Роль структур свідомості в процесі пізнання. Самосвідомість та рефлексія. Рефлексія як єдність відображення і перетворення її об’єкта. Колективний і індивідуальний суб’єкт. Концепція пізнання як соціально-орієнтована діяльність. Пізнання і практика. Наука як специфічний вид пізнавальної діяльності, соціальний інститут і система знань. Місце медичної науки в системі сучасних знань. Роль розуму і відчуття у пізнанні. Види пізнавальної діяльності: чуттєве і раціональне, емпіричне і теоретичне пізнання. Проблема істини. Концепції істини. Класична концепція істини. Кореспондентна концепція істини. Когерентна концепція істини та несуперечливість знання. Прагматична концепція істини і утилітарність знання. Регулятивна концепція істини. Види істини: істина об’єктивна і суб’єктивна, абсолютна і відносна, фактична і логічна, аналітична і синтетична. Проблема критеріїв істини у сучасній філософії. Критика догматизму і релятивізму. Діагностичний процес як специфічна форма пізнання.

8

1

3

4

Тема 9. Філософська антропологія

Поняття і предмет філософської антропології. Проблема людини в історії філософії. Антропологічна проблематика у вітчизняній філософії. Сучасна філософська антропологія (неотомізм, екзистенціалізм, персоналізм, психоаналіз, антропологічна філософська школа тощо). Питання походження людини в сучасній науковій думці. Антропосоціогенез. Сутність та існування людини. Біологічне, психічне і соціальне в людині, їх єдність та взаємозв’язки. Проблема духовних вимірів людського буття в філософії та релігії. Цінність та сенс людського життя. Зміст категорій: «людина», «індивід», «індивідуальність», «особистість». Філософія особистості. Соціальні функції (ролі) та соціальні позиції особистості. Проблема оптимізації форм самореалізації людини у сучасному суспільстві. Свобода та відповідальність особистості. Питання життя, смерті та безсмертя людини в контексті філософських, релігійних та наукових (медичних) підходів.

10

1

3

6

Тема 10. Філософія культури

Поняття «культура», проблема його визначення. Функції культури: адаптаційна, пізнавальна, аксіологічна, інформаційна, комунікативна, гуманістична, виховна, світоглядна. Основні сфери культури: предмети культурної діяльності; суб’єкти  та носії культури; національний характер та ментальність. Співвідношення понять «культура» і «цивілізація»: спільне та відмінне (культурологічні концепції М.Данилевського, О.Шпенглера, А.Тойнбі). Морфологія культури: матеріальна, духовна, соціальна, фізична складові. Соціокультурний світ. Тип культури. Типологія культур. Історична типологія. Структурна (морфологічна типологія). Концепція ідеальних типів. Циклічні концепції. Еволюційні та формаційні концепції. Артефакти культури .Знання, цінності і регулятиви  як три основних види смислів культури. Людина як творіння і творець культури. Культура – сфера творчості та самореалізації людини. Масова та елітарна культури. Субкультура. Антикультура. Контркультура.

8

1

3

4

Підсумковий модульний контроль

 

 

 

 

Усього годин

90

10

30

50

 

 ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ЗАЛІКУ З ДИСЦИПЛІНИ «ФІЛОСОФІЯ»

 

1.                  Світогляд його сутність структура та функції.

2.                  Міфологія і релігія як історичні типи світогляду. Місце міфології і релігії в системі культури.

3.                  Філософія як тип світогляду, її предмет специфіка, структура і функції.

4.                  Проблема співвідношення духовного і матеріального, її можливі вирішення (матеріалізм, ідеалізм дуалізм, пантеїзм, еклектизм).

5.                  Витоки філософії, передумови і час виникнення.

6.                  Давньоіндійська філософія: загальна характеристика, основні школи (джайнізм, буддизм, чарвака, йога).

7.                  Давньокитайська філософія: загальна характеристика, основні школи (конфуціанство даосизм).

8.                  Антична філософія: особливості, основні етапи розвитку, школи, джерела.

9.                  Учення Мілетської школи та проблема субстанції.

10.              Становлення стихійної діалектики. Геракліт про рух як всезагальний спосіб буття та космічний закон («логос»).

11.              Елейська школа про рух і спокій.

12.              Античний атомізм Левкіпа-Демокріта.

13.              Зародження антропологічної та скептичної тенденції в античній філософії. Проблема людини та суспільства у софістів (Протагор, Горгій).

14.              Суб’єктивна діалектика та філософський метод Сократа. Самопізнання як мета сократівської філософії.

15.              Проблема виникнення античного соціалізму та вчення Платона про ідеальну державу.

16.              Об’єктивний ідеалізм Платона.

17.              Політичне та етичне вчення Аристотеля.

18.              Аристотель про чотири причини. Телеологія.

19.              Антична філософія епохи еллінізму: епікуреїзм, стоїцизм, скептицизм.

20.              Основні етапи розвитку Середньовіччя та її головні особливості. Патристика. Вчення Августина Аврелія.

21.              Схоластика: боротьба реалізму і номіналізму. Вчення Фоми Аквінського.

22.              Характерні риси культури Відродження та їх відображення в філософській думці. М.Кузанський.

23.              Натурфілософія та «нове природознавство» Відродження: М.Коперник, Дж.Бруно, Г.Галілей, Й.Кеплер.

24.              Соціальна філософія Н.Макіавеллі. Проблема моральності політики.

25.                    Утопічний соціалізм епохи Відродження: Т.Мор, Т.Мюнцер, Т.Кампанелла.

26.              Характерні риси Нового часу. Особливості наукового та релігійного світоглядів.

27.              Ф.Бекон – основоположник дослідної науки Нового часу. Проблеми методу та хиб розуму в беконівській філософії.

28.              Психофізична проблема в науці ХVІІ ст. та дуалізм Р.Декарта. Метод сумніву.

29.              Поняття субстанції в філософії ХVІІ – ХVІІІ ст. та пантеїзм Б.Спінози. Раціоналістична психологія та етика Б.Спінози.

30.              Монадологія Г.Лейбніца.

31.              Теорія пізнання та політичне вчення Дж.Локка.

32.              Суб’єктивний ідеалізм Дж.Берклі. Принцип «існувати – значить бути сприйнятим».

33.              Характерні риси та особливості  німецької класичної  філософії. Концепція «трансцендентальної логіки» І.Канта. І.Кант про межі теоретичного знання.

34.              Етичне вчення І.Канта та проблеми гуманізму сучасного людства.

35.              Розробка Гегелем проблем ідеалістичної діалектики.

36.              Антропологічний матеріалізм Л.Фейєрбаха та його критика релігії.

37.              Основні ідеї діалектичного матеріалізму К.Маркса і Ф.Енгельса. Марксизм та історична реальність: «за» та «проти».

38.              Загальна характеристика та особливості становлення і розвитку української філософії. Філософська думка доби Київської Русі.

39.              Основні ідеї та проблеми в філософії Києво-Могилянської Академії, її роль у розвитку української філософії.

40.              Антропологія та гуманістична філософія Г.С.Сковороди. «Філософія серця» П.Юркевича.

41.              Кирило-Мефодіївське товариство, його світоглядні та ідеологічні засади, роль в утвердженні визвольних ідей в Україні (Т.Шевченко, М.Костомаров, П.Куліш).

42.              Українська філософська думка кінця ХІХ та поч. ХХ ст. (Л.Українка, П.Грабовський, М.Коцюбинський, М.Драгоманов, І.Франко, В.Антонович,  М.Грушевський).

43.              Теорія ноосферогенезу В.Вернадського.

44.              Духовне значення української академічної філософії (С.Гогоцький, В.Лесевич, П.Юркевич, О.Гіляров).

45.              Український космізм (В.Вернадський, С.Подолинський, А.Холодний)

46.              Філософська категорія буття, її зміст і значення. Концепції буття в історії філософії.

47.              Основні види буття, їх співвідношення.

48.              Матерія як вид буття і філософська категорія.

49.              Універсальні форми буття  та матерії: рух, простір, час  та їх зв’язок.

50.              Буття соціального. Життя та смерть. Евтаназія.

51.              Проблема єдності світу та її вирішення в історії філософії.

52.              Діалектика як теорія розвитку і метод пізнання, її основні принципи. Історичні форми та сучасні варіанти діалектики.

53.              Основні закони діалектики, їх зміст і специфіка (закон єдності і боротьби протилежностей, закон переходу кількісних змін в якісні, закон заперечення заперечення).

54.              Категорії діалектики, їх специфіка і класифікація (сутність і явище причина і наслідок, необхідність і випадковість, можливість і дійсність. Одиничне і загальне, форма і зміст, частина і ціле, елемент і система).

55.              Проблема походження і сутності свідомості у філософії.

56.              Структура свідомості. Співвідношення свідомого і несвідомого як філософська та медична проблема.

57.              Суспільна свідомість, її рівні та сфери.

58.              Самосвідомість: властивості та функції.

59.              Фізіологічне та психічне, їх співвідношення. Свідомість та мозок.

60.              Пізнання як взаємодія суб’єкта і об’єкта. Проблема пізнаваності світу.

61.              Чуттєве пізнання, його специфіка і форми. Особливості чуттєвого пізнання в медицині.

62.              Раціональне пізнання та його форми.

63.              Поняття істини і проблема істини в пізнанні. Основні філософські концепції істини.

64.              Основні характеристики істини (об’єктивна, конкретна, абсолютна і відносна істини). Критерії істини.

65.              Специфіка наукового пізнання, його рівні та форми. Місце медицини в системі наук.

66.              Істина та практика в науковому медичному пізнанні. Медичний діагноз як специфічний прояв істини.

67.              Людина як предмет філософії, релігії, медицини, її сутність і природа.

68.              Концепції походження людини. Проблема антропосоціогенезу.

69.              Людський індивід, індивідуальність, особистість.

70.              Людина як природно-соціальна істота.

71.              Особистість – продукт та творець суспільного буття.

72.              Проблема відчуження, свободи та відповідальності особистості. Відповідальність лікаря.

73.              Цінності людського буття, їх природа та види.

74.              Цінність та сенс людського життя. Проблема безсмертя.

75.              Творчість як сутнісна характеристика людини, спосіб її самореалізації і самовираження. Творчість і свобода.

76.              Культура як об’єкт філософського осмислення, її сутність, соціальні функції та закономірності розвитку.

77.              Конкретні історичні типи та форми культури.

78.              Ідеал культурної людини, культура лікаря.

79.              Культура і цивілізація. Філософські концепції цивілізації.

80.              Сучасна цивілізація, її основні ознаки і протиріччя.